Любі друзі!!!
Зара ми обираємо народни х обраних за пропорційною системою виборівю. Це означає, що кожен виборець отримує на виборчій дільниці бюлетень з переліком партій, що приймають участь у виборах. Для політичної реклами у такому разі партія використовує найбільш впізнаваних і впливових з її точки зору своїх членів ( слово таке флексібл - куди його не встроми, то підходить:)
І ми усі має змогу спостерігати виборчу кампанію у виконанні саме тих п*ятірок чи то десяток, що мають найбільш настогидлі фізії, які вламуються у наше приватне буття з екрану телевізора. Але що поробиш. Робота в них така партійна - бути піонерами списку.
Ця виборча система має суттєви недоліки у нашому вимірі, бо рівень розвитку нашої української демократії і відображується у якості тих самих обраних. І особливо на обличчях тих, кого ми з вами у списках і не помітили, бо вони як раз і заховалиссь за рекламними пацанами з першої п*ятірки. А потім ми з подивом фіксуємо у Верховній Раді масажистов, водіїв, помічників, секретарів та інших шестьорок, що тепер виконують законодавчу функцію. Гарний вибір, почті як пральна машинка Ретона.
І тут на оцей когнітивний виборчий дісонанс звернула увагу Рада Европи. І дала таку собі рекомендацію в наш бік - змінить вашу виборчу систему на цивілізовану і адекватну вашому рівню розвитку політичної системи. Тобто намєкают, що наша політична система - ще зовсім не політична, а масажистська, водійська, помічницька і секретарська. А політиків в ній, як на шщоу Савіка Шустера - тільки сам Савік.
І тоді замислились головні юзери держановго ресурсу України. Як же їм сподобатись Раді Европи і у своєму бізнесі не втратити. Бо магічне слово експорт, на яке зав*язана лівина доля бізнесу чималої частини політикуму, примушує ловити попереджувальні сигнали звідусіль.
І тоді виходить президент на галявину зелену і перед усіма журналістами проголошує про нашу першочергову необхідність перейти на преференційну систему виборів. І усі внімають йому, хоча і не зовсім розуміють це магічне слово, закинуте до нас Радою Европи.
Тоді на допомогу президенту вирушає у кінці липня Раїса Богатирьова і як секретар РНБО теж наголошує на необхідності змінити виборчу систему. З її вуст це звучить більш приємно, і хто ще не забажав усім серцем таких змін, то з БОгатирьовою це зробити простіше.
А тепер вже і Янукович з якогось бісу , що його попутав, здивував і висловився на підтримку преференційної системи виборів.
І що ж це таке?А от що.
Кожен виборець отримує бюлетень у якому під назвою політичної партії розміщений УВЕСЬ список членів (знов слово повсємєстного застосування) цієї партії.
Виборець не ставить аніякої мітки навпроти назви улюбленї патрії. Виборець ШУКАЄ УЛЮБЛЕНОГО ПОЛІТИКА - члена цієї партії в цьому списку партії під її назвою. І от нарешті - щастя!!!! Знайшов прізвище свого куміра.
От навпроти цього прізвища виборець і поставить мітку у вигляді плюсіка чи то галочки, ікони 18 сторіччя, родиного візерунка, вишивкі хрестиком, замальовки "РІдна природа закарпатського краю", чи наброски вуглем "Привіт з Луганщини"... чи замочить обраного для катування політика сльозами маленького українця.
Коли усі виборці за день виборів виплакались чи то вилаялись у бік кандидатів, яких у кожному списку до 450 людей, то починається підрахунок виборчих плюсиків.
І складаються такі плюсикі за одного чи іншого політика у їх поіменні купки. І в кого такая купка більша, той стає вищє по місцю у списку рідної політичної партії. І ми можемо у такому випадку побачити праву руку політичного лідера зовсім не другим у списку, а , наприклад, 400- им. Отакий шейм сірим кардиналам може влаштувати преференційна система. Бо вони ж усе політичне життя ховаються за спиною головного політичного пророка партії. А самі виконують почесну роль ідейного вдохновітєля. І от народ може і не зацінити такої ролі. І права чи то ліва рука пророка не пройде у Верховну Раду. Сюрприз!
Бо тепер вага кожного політика залежить від САМЕ ЙОГО зусиль по виконанню обіцянок перед виборцями і у його впізнаванності і дієвості для вирішення народних проблем у період ДО виборів.
Тому усі члени усіх списків у разі преференційної ситстеми виборів повинні вести свою ПЕРСОНАЛЬНУ рекламну виборчу кампанію. І намагатись запевнити виборців, що вони там, у кормящіх креслах Верховної Ради щось таки зроблять для українців. І ця впевненність змусить виборця поставити плюсік саме біля прізвища цього політика-члена.
Коли підраховані усі результати, то ми побачимо на столі 450 купок однієї партії. У кожній - голоси виборців, що вони віддали за конкретного політика цієї партії. І от чия купка вище, то той член і стає першим номером списку цієї партії. Далі розподіляються місця у списку по рівню кожної купки з бюлетенями.
От так виборці формують список політичної партії на виборах до законодавчого органу влади.
І постає перед масажистками, водіями і секретарями очєвидна неможливість сісти у крісло Верховної Ради. І постає така ж неможливість сплатити за місце у списку і спокійно чекати свого крісла бізнесмену, що бажає організувати преференції тільки своєму бізнесу, а зовсім не вирішувати питання держави. Бо гроши стають при такій системі виборів недієвим чинником і конкуренції за місця. І вже пропозиція проплатити 7-10 мільонів за місце у першій десятці зливається у минуле.
А от виборці отримують от виборчої кампанії невимушене задоволення. Бо цей парад членів буде різнокольоровим і накриє усю теріторію країни цілодобовими шоу. А яка радість буде дивитись теледебати не перших осіб партій, а десь там 200 -х.
Вообщєм, така система виборів - це "ховайся хто може" для сьогоднішніх нардепів. 75% з них зільються хто за неможливістю своєї самопрезентабельності у публічному вимірі, хто за неможливістю фінансувати свою персональну виборчу кампанію, хто за небажанням виконувати накази виборців ( оце найбільша частина)......
Тому така система виборів - це можливість завести у політику за новими правилами - з мінімізацією цинізму і політичної корупції - нових політиків, здатних на проведення реформ нашого державного і національного буття. І готувати таких політиків потрібно вже зара, відкриваючи виборцям реальне обличчя сьогоднішніх проплачених політиків з їх мільоними бюджетами рекламних кампаній і нульовими внесками у розвиток України і демократичних правил існування суспільства і політики.
Якщо ми таки отримаємо преференційну систему виборів в Україні, то ми усі зможемо впливати на політичну структуру країни і зможемо заснувати нарешті політичну конкуренцію в країні.
А це і є початок реальної політики.
І тоді бізнесмени не сидітимуть у ВР, щоб розчистити дорогу своєму власному бізнесу, а делегуватимуть у ВР своїх професійних представників, щоб розчистити від корупції дорогу усьому бізнесу в Україні.
Тоді слова Евроінтеграція наповняться дієвими і реальними кроками переформатування правил і законів існування бізнесу у відповідності европейським здоровим і працюючим на все суспільство.
Отож бажати щось змінити - це перший крок до успіху.
Пане Ключковський!!! Напишить вже проект виборчого законодавста про преференційну систему! Дуже потрібен вже зара. Саме час виповзати з гнилого совкового псевдополітичного життя у европейський цивілізований вимір участі суспільства у житті країни.
Амінь! Ентер!
- Location:Київ
- Mood:
artistic - Music:дощ
Page Summary
Designed by ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
chasethestars
chasethestars
Comments
Все рівно люди з списку знають тільки 5-8 людей. І якщо під час підрахунку голосів виявиться що зі всього списку партії голоси мають тільки 5-8 людей і все, то як тоді? Пройти то має, наприклад 100. От і потраплять все рівно масажисти, водії, коханки? Чи в такому разі проходять до ВР тільки 5-8 людей зі списку і все? А якщо і в інших партіях така картина то де тоді набрати 450 членів?
Щодо кого знають, а кого ні. То , Олеже, для того і існує кампанія по виборах з рекламною частиною і політичним піаром. Це саме для цього - впізнання виборцями.
Це зара такі кампанії не виглядають політичними кампаніями, а тільки засвоєнням бюджетів і зароблянням грошей на політичному спонсорстві.
А при системі відкритих списків і є сенс поводити персональні кампанії щоб стати політиком більш високого рівня. В цьому сенс політичного росту і від нього політичної конкуренції.
А если человек является ярким и исповедует идеологию партии, то он и сейчас известен, как представитель этой партии.
Вы не в ту сторону понимания пошли.
Это формат избирательной системы.
При таком формате априори каждый кандидат ведет свою кампанию. А не потому, что хочет или не хочет партия или кто-то что-то иное придумал. Это стандартная модель.
В том то и дело, что при такой избирательной системе кандидат и есть кто-то, а не говорящая голова в телевизоре. Хотя таких и при любой системе полно. Но сейчас все такие. Именно как вы пишете.
А вот преференциальная система дает возможность главного- политической конкуренции и снижения зависимости кандидата от партии. Так что все наоборот, чем вы описали.
Только мне непонятно, зачем было уходить от подобной системы, существовавшей ранее. А ведь сделали то, что видим сейчас.
Поэтому уходить надо было, но мы не в ту сторону пошли.
при таком уровне развития политической структуры было глупостью и удобством для старой и новой номенклатуры вводить суто пропорциональную систему. Да еще и на местном уровне. ТО вообще ужас. Имеем теперь счастье:))
умовно кажучи до ВР балотується тридцять партій. Тобто виборець отримує тридцять бюлетенів довжиною в 450 прізвищ?
Додатково він обирає місцеву раду та обласну. В місцевій раді наприклад 50 депутатів, в обласній сто. Туди намагається пройти ще по тридцять партій. Отже виборець отримує ще шістлдесят бюлетенів довжиною в 50 та 100 прізвищ?
І плюс бюлетень для виборів мера...
Тобто загалом виборець тримає в руках 91 бюлетень та йде до кабінки?
Як це насправді має виглядати?
По базовй моделі преференційної системи це виглядає саме так. Тільки не 30 бюлетеней, а один з тридцяттю списками партій.
Але для того і формується робоча группа по написанню закону, щоб відформатувати систему підлаштувати її під умови у державі. На це і працюють фахівці з виборчого права. А я описала що це таке і користь такої системи для суспільства.
Пан Ключковський категорично висловився проти прийняття такої системи з мотивів "технічної складнсті" : Ви уявіть собі яких розмірів має бути виборчий бюлетень за такої системи за умови що у виборах бруть у часть 40 партій?" - це його слова. До речі не такі вже й безглузді.
Альтернативи тому що ти написала можна прочитати тут :http://www.icps.com.ua/doc/Pathways%20
В нас такі установки - сьодні пан Ключковський говорить одне, а завтра інше. Це ж не він вирішує. І довжина бюлетеню нікого у Европі не лякає.
А партії, що мають тільки назву і ніяких можливостей пройти у велику політику - відімрут при такий системі. І це нам на користь.
Так шо я би не звертала уваги на слова Ключковського. Його справа професійно написати закон. А застосування його і по перше прийняьття вже залежить від багатьох чинників.
Женя! Я разъяснила что такое преференциальная система.
А адаптируют ее под условия конкретного государства профессиональные юристы и специалисты по избирательному праву. Но это не я.
Так и разруливают же сейчас.
что-то придумывают как сделать комфортней и проще для нашего совковозастрявшего избирателя.
Уже звучало про реализацию ситсемы с региональным представительством. ЕНол я не знаю этой профессии и поэтому не могу судить на этапе формирования. Только готовы
Хотя местные выборы с мажоритарной системой вполне выглядят прилично.
Я не утопію описувала, а стандартну виборчу систему. Так шо - без грубостей, панове!:)
А питання її прийняття і застосування залежить від маси нюансівв і явищ суспільного і політичного середовища. І час теж ще є.
Так шо ще побачимо.
Это не проблема момента.
Это состояние политической системы, которое находиться в стадии формирования и перманентной реконструкции.
Поэтому этим занимаются всегда. Просто есть те, кто делает сейчас и эту работу.
А чем хуже простая мажоритарка?
А во-вторіх, система работает во многих странах Европі. Она не придумівается политическими консультантами, а создается юристами и государственными менеджерами. Еще купа профессий участвует.
И там реакльноь есть рынок для политических консультантов. А что в э
том плохого или вредного? Только сегодняшняя ситуация и безумная тупая система выборов привела в политику ил и удержала в ней совковую номенклатуру и сволочей антиукраинских.
Вообще, во всем цивилизованном мире каждый занимается своей профессией. Там потому и есть политическая конкуренция потому? что есть рынок политики и вместе с ним растет рынок политической режиссуры. Профессиональной, а не нашкей самодеятельной из дешевых рекламистов и самозаванных политтехнологов без образования и таланат.
И чем их больше, тем больше народу придеть в сферу обслуживания, консультирования и пр. Из ниоткудова, т.е. из секретариата, массажа, охранных и силовых сервисов и прочих людей без профессии. Будет интерестно.
Еще больше, что термины Партия, блок, левоправоразноцентриз и подобное теряют смысл. Что в общем-то хорошо.
Что еще хорошо - требуются электронные системы подсчета, иначе открывается широчайшее поле для злоупотреблений.
Просто представьте - на одном бюллетне вручную крестеги пересчитать и по попочкам разнести - прэлэст.
Это не моя профессия.
Про мою профессию в нашей стране еще слишком мало известно.
К сожалению для страны.
Что касается технологии проведения таких выборов и подсчета голосов , то для этого и существуют рабочие группы специалистов, адаптирующие в каждом государстве стандартные избирательные системы под особенности уровня развития каждой конкретной страны.
Как-то государства западной Европы считали голоса и пальцы не стерлись там, когда электроника не стояла.
Все проходят этапы развития. Мы - не исключение. Или в старой и привычной жопе сидеть лучше?
Когда же она изначально строится по модели "дыры и заборы", то любое узкое место будет использовано во вред. В нашем случае - это подсчет.